Старовинний рецепт у сучасному виконанні. Інгредієнти:
200 г борошна
50 г холодного вершкового масла
100 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (можна замінити 1 ст. л. рому або амаретто, або взяти мигдалевий сироп)
1 ч. л. розпушувача
4 жовтки + 1 яйце
1 ст. л. (з вершечком) сметани (десь 40-50 г)
3-4 ч. л. густого джему
150 г мигдалю (рекомендую смажений)
70 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (в оригіналі була трояндова вода).
ПРИГОТУВАННЯ
Все дуже просто. Починаємо з тіста. У глибоку посудину насипаємо борошно, додаємо розпушувач, звичайний та ванільний цукор, перемішуємо. Натираємо масло на терці в борошняну суміш. Пальцями перетираємо масло з борошняною сумішшю до стану дрібних крихт. Додаємо до крихт жовтки, сметану, рукою замішуємо тісто. Місимо, доки зберемо тісто у велику кулю. Тісто буде доволі щільним, але й водночас трохи крихким, як пісочне, це нормально.
Розкачуємо тісто у пласт завтовшки пів сантиметра (приблизно). Раджу розкачувати між двома аркушами пергаменту, так швидше і зручніше. Пласт у мене вийшов овально-прямокутним, розмірами десь 20х25 см. Перекладаємо нижній аркуш пергаменту разом з розкачаним тістом на деко. Ставимо деко у розігріту до 200 градусів духовку, печемо приблизно на 10-13 хв, щоб тісто підсохло і трохи затвердло.
Виймаємо деко з коржем, даємо трохи коржу охолонути (хвилин 15). У цей час знижуємо температуру духовки до 170 градусів і робимо горіхову начинку. В миску кладемо жовтки, яйце, звичайний цукор і ванільний (або інший ароматизатор), збиваємо міксером упродовж 1-2 хв, щоб маса посвітлішала і трохи збільшилась в об‘ємі. Мигдаль дуже дрібно перемелюємо у блендері. Додаємо подрібнений мигдаль до збитої яєчної маси, ретельно перемішуємо.
Повертаємося до коржа. Змащуємо його тонким шаром джему, зверху розподіляємо мигдалеву масу. До країв коржа можна не доходити на 1-1,5 см, бо маса трохи розтічеться сама під час подальшого випікання. Повертаємо деко з намащеним коржем у духовку, печемо упродовж 15-20 хв, щоб мигдалева маса добре «схопилася» і стала пружною. Можна перевірити готовність, злегка торкнувшись до поверхні ложкою. Якщо впевнились, що маса пружна, а не рідка, можна виймати.
Виймаємо готовий марципановий смаколик, даємо постояти хвилин 20-30 і нарізаємо. Я нарізала ромбиками, ви можете робити, як захочете. Їсти краще, коли повністю охолоне і постоїть пару годин. Наступного дня буде ще смачніше.
Сметанні десерти — це ніжність у кожній ложці. Завдяки своїй легкості та кремовій текстурі вони ідеально підходять як для частування в будні, так і дл...
Швидкі десерти — справжній порятунок, коли хочеться чогось смачного, але зовсім немає часу на довге приготування. І цей рулет із печива — саме така ст...
Він готується з шарованого тіста, ніжної начинки з картоплі, сиру та ароматної солодкуватої цибулі. Цей картопляний пиріг є класикою у новому виконанн...
Думаєте, що з оселедця можна приготувати або класику у вигляді салату «Шуба», або просто нарізати, посипати цибулькою та подати до картоплі? А що, кол...
Якщо ти в пошуку простих, але дуже смачних і надійних рецептів, які подобаються всім, зверни увагу на цей жульєн з куркою та грибами — страва підійде ...
Зелені млинці, змащені ніжним вершковим сиром і наповнені слабосолоною сьомгою — це однозначно сніданок для особливого дня. Або просто для тих моменті...
Вергуни — це хрустке печиво, яке знайоме багатьом ще з дитинства. Готуються ці смажені смаколики досить просто, а результат — завжди бездоганний. Золо...