Старовинний рецепт у сучасному виконанні. Інгредієнти:
200 г борошна
50 г холодного вершкового масла
100 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (можна замінити 1 ст. л. рому або амаретто, або взяти мигдалевий сироп)
1 ч. л. розпушувача
4 жовтки + 1 яйце
1 ст. л. (з вершечком) сметани (десь 40-50 г)
3-4 ч. л. густого джему
150 г мигдалю (рекомендую смажений)
70 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (в оригіналі була трояндова вода).
ПРИГОТУВАННЯ
Все дуже просто. Починаємо з тіста. У глибоку посудину насипаємо борошно, додаємо розпушувач, звичайний та ванільний цукор, перемішуємо. Натираємо масло на терці в борошняну суміш. Пальцями перетираємо масло з борошняною сумішшю до стану дрібних крихт. Додаємо до крихт жовтки, сметану, рукою замішуємо тісто. Місимо, доки зберемо тісто у велику кулю. Тісто буде доволі щільним, але й водночас трохи крихким, як пісочне, це нормально.
Розкачуємо тісто у пласт завтовшки пів сантиметра (приблизно). Раджу розкачувати між двома аркушами пергаменту, так швидше і зручніше. Пласт у мене вийшов овально-прямокутним, розмірами десь 20х25 см. Перекладаємо нижній аркуш пергаменту разом з розкачаним тістом на деко. Ставимо деко у розігріту до 200 градусів духовку, печемо приблизно на 10-13 хв, щоб тісто підсохло і трохи затвердло.
Виймаємо деко з коржем, даємо трохи коржу охолонути (хвилин 15). У цей час знижуємо температуру духовки до 170 градусів і робимо горіхову начинку. В миску кладемо жовтки, яйце, звичайний цукор і ванільний (або інший ароматизатор), збиваємо міксером упродовж 1-2 хв, щоб маса посвітлішала і трохи збільшилась в об‘ємі. Мигдаль дуже дрібно перемелюємо у блендері. Додаємо подрібнений мигдаль до збитої яєчної маси, ретельно перемішуємо.
Повертаємося до коржа. Змащуємо його тонким шаром джему, зверху розподіляємо мигдалеву масу. До країв коржа можна не доходити на 1-1,5 см, бо маса трохи розтічеться сама під час подальшого випікання. Повертаємо деко з намащеним коржем у духовку, печемо упродовж 15-20 хв, щоб мигдалева маса добре «схопилася» і стала пружною. Можна перевірити готовність, злегка торкнувшись до поверхні ложкою. Якщо впевнились, що маса пружна, а не рідка, можна виймати.
Виймаємо готовий марципановий смаколик, даємо постояти хвилин 20-30 і нарізаємо. Я нарізала ромбиками, ви можете робити, як захочете. Їсти краще, коли повністю охолоне і постоїть пару годин. Наступного дня буде ще смачніше.
Меренговий торт «Маркіза» поєднує одразу кілька текстур у кожному шарі: розсипчасті пісочні коржі, хрустке безе з горіхами і ніжний масляний крем зі з...
Традиційне лассі з’явилося в регіоні Пенджаб і спочатку готувалося на основі кислого молока або йогурту з водою та спеціями. З часом напій почали допо...
Для приготування свинини в духовці потрібен якісний шмат м’яса — шия, корейка або окіст. Шия вийде соковитішою завдяки прошаркам жиру, а окіст — пісні...
Якщо шукаєш корисну основу для сендвічів на сніданок чи перекус, цей рецепт стане вдалим варіантом. Він потребує лише трьох інгредієнтів: яєчних білкі...
Торт «Графські руїни» поєднує кілька шарів: м’яку бісквітну основу, хрустке безе і ніжний крем зі згущеним молоком. Завдяки цьому випічка виходить нас...
Навесні з’являється більше свіжих продуктів і природно хочеться легших страв. Одна з таких — вершковий французький весняний суп із рисом, спаржею, шпи...
Галета — це традиційна страва французької кухні, особливо популярна в регіоні Бретань. Там її готують із гречаного борошна у вигляді тонкого млинця, я...
Тістечко «Лимон» з глазур’ю готується без дріжджів і довгого вимішування. Цедра і сік лимона дають насичений аромат і легку кислинку. У цьому рецепті ...