Старовинний рецепт у сучасному виконанні. Інгредієнти:
200 г борошна
50 г холодного вершкового масла
100 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (можна замінити 1 ст. л. рому або амаретто, або взяти мигдалевий сироп)
1 ч. л. розпушувача
4 жовтки + 1 яйце
1 ст. л. (з вершечком) сметани (десь 40-50 г)
3-4 ч. л. густого джему
150 г мигдалю (рекомендую смажений)
70 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (в оригіналі була трояндова вода).
ПРИГОТУВАННЯ
Все дуже просто. Починаємо з тіста. У глибоку посудину насипаємо борошно, додаємо розпушувач, звичайний та ванільний цукор, перемішуємо. Натираємо масло на терці в борошняну суміш. Пальцями перетираємо масло з борошняною сумішшю до стану дрібних крихт. Додаємо до крихт жовтки, сметану, рукою замішуємо тісто. Місимо, доки зберемо тісто у велику кулю. Тісто буде доволі щільним, але й водночас трохи крихким, як пісочне, це нормально.
Розкачуємо тісто у пласт завтовшки пів сантиметра (приблизно). Раджу розкачувати між двома аркушами пергаменту, так швидше і зручніше. Пласт у мене вийшов овально-прямокутним, розмірами десь 20х25 см. Перекладаємо нижній аркуш пергаменту разом з розкачаним тістом на деко. Ставимо деко у розігріту до 200 градусів духовку, печемо приблизно на 10-13 хв, щоб тісто підсохло і трохи затвердло.
Виймаємо деко з коржем, даємо трохи коржу охолонути (хвилин 15). У цей час знижуємо температуру духовки до 170 градусів і робимо горіхову начинку. В миску кладемо жовтки, яйце, звичайний цукор і ванільний (або інший ароматизатор), збиваємо міксером упродовж 1-2 хв, щоб маса посвітлішала і трохи збільшилась в об‘ємі. Мигдаль дуже дрібно перемелюємо у блендері. Додаємо подрібнений мигдаль до збитої яєчної маси, ретельно перемішуємо.
Повертаємося до коржа. Змащуємо його тонким шаром джему, зверху розподіляємо мигдалеву масу. До країв коржа можна не доходити на 1-1,5 см, бо маса трохи розтічеться сама під час подальшого випікання. Повертаємо деко з намащеним коржем у духовку, печемо упродовж 15-20 хв, щоб мигдалева маса добре «схопилася» і стала пружною. Можна перевірити готовність, злегка торкнувшись до поверхні ложкою. Якщо впевнились, що маса пружна, а не рідка, можна виймати.
Виймаємо готовий марципановий смаколик, даємо постояти хвилин 20-30 і нарізаємо. Я нарізала ромбиками, ви можете робити, як захочете. Їсти краще, коли повністю охолоне і постоїть пару годин. Наступного дня буде ще смачніше.
Усього три інгредієнти — і в тебе на столі натуральний продукт. Цей варіант сиру з коров’ячого молока підходить як для щоденного вживання, так і для в...
Основу страви створює броколі, поєднана з яйцями, сиром та спеціями. Це капустяний пиріг чудово тримає форму й підходить як для обіду, так і для легко...
Спочатку обсмажимо їх на сухій сковороді, а потім додамо спеції, трохи перцю чилі та оливкову олію. Рецепт на 600 грамів баклажанів і на дві півлітров...
Сирне печиво часто подають як аперитив із келихом вина або до супів, салатів, основних страв. Це ідеальний вибір для тих, хто цінує просту, а й водноч...
Сиру аджику з помідорів не треба варити, тому вона зберігає всі корисні речовини й готується за лічені хвилини, але термін її придатності знижується д...
Лечо — це класична угорська страва з болгарського перцю та помідорів, приготована на повільному вогні до шовковистої текстури. Трохи змінимо рецепт і ...
Такі мариновані помідори добре підходять до м’яса, риби чи як закуска. Консервування у маринаді дозволяє насолоджуватися смаком томатів навіть у зимов...
Пісна піца з хліба — це простий варіант для тих, хто хоче приготувати щось цікаве без тіста. Завдяки такому методу піца з пісного хліба виходить ніжно...